КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ІМ. А. С. МАКАРЕНКА

Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя.

Українська мова навчає будувати зв`язні писемні висловлювання. Розвиває усі види мовленнєвої діяльності (слухання, розуміння, говоріння, читання і письмо). Розвиває орфоепічні, лексичні, граматичні, правописні, стилістичні уміння.

Оволодіння українською мовою сприяє залученню учнів до надбань культури українського народу, сприяє формуванню патріота і громадянина.

Українська література як навчальний предмет посідає важливе місце у системі викладання загальноосвітніх предметів, сприяє збагаченню внутрішнього світу молодої людини, розвитку творчих здібностей, особистісному формуванню учня як громадянина, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, рідної мови.

На уроках з цієї дисципліни учні одержують уявлення про найважливіші етапи її розвитку, знайомляться з національною своєрідністю української літератури, вивчають програмні твори українських письменників та знайомляться з їх біографією.

Історія України – одна із складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії.

Предметом вивчення курсу «Історії України» є складний і багатогранний процес формування багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах діяльності з давніх-давен до сьогодення. Разом з тим історія України має розглядатися в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували у складі різних держав.

Вивчення історії сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток. Закріплена в традиціях, обрядах, художніх образах та теоріях, історична свідомість дає змогу людству узагальнити історичний досвід.

Історія вчить кожну людину, спираючись на загальнолюдські цінності, творчо опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобути навички і вміння, необхідні для практичної діяльності.

Всесвітня історія — розділ історичної науки, який займається вивченням історії людського світу.

Всесвітня історія вивчає і описує процес розвитку людського суспільства в цілому, з характерними закономірностями, що проявляються в історії всіх народів. Всесвітньо-історичний процес умовно поділяється на хронологічні періоди:

– Доісторичний період

– Стародавній світ

– Середньовіччя

– Нова історія

– Новітня історія

Предмет «Захист України» є обов’язковим навчальним предметом, вивчення якого проводиться окремо для юнаків та дівчат

Мета навчального предмета – формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту України та системного уявлення про  військово-патріотичне виховання як складову частину патріотичного виховання.

Завдання  предмета:

– підготовка учнівської молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

– ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;

– набуття знань про задачі Збройних Сил України та інших військових формувань, їх характерні особливості; засвоєння основ захисту України, цивільного захисту, основ медичних знань; здійснення психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни;

– підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді, служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством.

Навчання громадянській освіті старшокласників спрямоване на реалізацію загальної мети середньої освіти, що сформульована у концепції Нової української школи. Вона полягає у розвитку та соціалізації особистості, формуванні її національної самосвідомості, громадянської позиції, загальної культури, світоглядних орієнтирів, критичного мислення, творчих здібностей, дослідницьких та аналітичних навичок, навичок життєзабезпечення та професійних якостей.

Зміст громадянської освіти визначається як суспільними потребами, вимогами соціальних і державних інституцій, так і інтересами особистості, її ставленням до суспільних проблем і готовністю брати участь у їхньому розв’язанні.

Завданням громадянської освіти є забезпечення цілеспрямованої підготовки старшокласників до функціонування у системі суспільних відносин поліваріантного світу, глобалізації, соціальної взаємодії та активної відповідальної участі в суспільній діяльності.

Теоретичні основи курсу складає сукупність ­філософських, психолого-педагогічних знань та практичних навичок і вмінь, необхідних для системно­го ­вив­чення і вирішення суспільно-педагогічних проблем; методологіч­ні ­принципи (гуманізація та демократи­зація навчально-вихов­но­го процесу; природовідповідність та свободовідповідність; ­системність; диференціація; міждисциплінарна інтеграція; наступність і безперервність; культуровідповід­ність; інтеркультурність), що є підґрунтям для конструювання змісту, вибору форм і методів навчання; сучасні філософські, психолого-педагогічні й методичні підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, культурологічний, системний, міжпредметний, контекстний, загальношкільний).

Основна мета предмета «зарубіжна література»:

– залучити учнів до скарбниці світової культури, ознайомити їх із визначними зразками різних країн і народів,

– дати уявлення про світовий літературний процес, історію його розвитку від стародавніх часів до сьогодення, про національну своєрідність та загальнолюдську цінність включених до курсу літературних творів у співставленні з рідною літературою.

Метою вивчення дисципліни є:

– формування необхідної комунікативної спроможності в сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, що обумовлена професійними потребами;

– оволодіння новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела.

Математика – наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння – геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. Загальноприйнятого визначення математики немає. Початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об’єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій.

Для успішної участі в сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності та навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Певної математичної підготовки і готовності її застосовувати вимагає і вивчення багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи. Значні вимоги до володіння математикою у розв’язуванні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань цього курсу є забезпечення умов для досягнення кожним учнем практичної компетентності.

Географія — наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв’язки між природним середовищем і діяльністю людини.

У процесі вивчення географії в учнів формується просторове уявлення про земну поверхню, вони розвивають уміння усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі та світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Місце фізики в системі загальноосвітніх предметів визначається особливостями фізики як науки серед інших наук. Сучасна фізика є найважливішим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу і разом з тим одним з найважливіших компонентів людської культури.

Фізика є теоретичною наукою, що відкриває фундаментальні закони природи. Фізичні теорії і фізичні методи дослідження все більше проникають в інші природничі науки (хімію, астрономію, біологію тощо) і дають важливі результати. Фізику вважають теоретичною основою сучасної техніки, багато галузей якої виникли на базі фізичних відкриттів. Це – електротехніка, радіотехніка, ядерна енергетика і т.д.

Фізика вивчає первинні структури матерії і відповідні їм найпростіші форми її руху. Цим вона створює природничо-наукову базу для сучасного світосприймання, яке є складовою частиною діалектико-матеріалістичного світогляду.

Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.

Біологія — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв’язки істот та їхні зв’язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах.

Мета навчання біології полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, формуванні екологічного культури.

Запровадження у виробництво нової техніки й технологій, ста­нов­лення й розвиток ринкових відносин і нових форм гос­по­дарювання, зростання обсягу знань про перетворення ма­те­ріалів, енергії та інфор­ма­ції в інтересах людини, про загальні принципи цих перетворень вима­га­ють підвищення рівня тех­нологічної куль­тури підростаючого по­ко­лін­ня. На даний час тех­нологічна освіта учнів має бути зорієнтована на вивчення но­вих виробничих про­цесів, осучаснення виробничих сто­сунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні та інші су­часні засоби виробництва (автоматика, робототехніка, лазерна техніка тощо). У зв’язку з цим технологічна освіта старшокласників покликана забезпечити ґрун­товне оволодіння ними знань про закономірності про­ектної, техніко-технологічної та побутової діяль­ності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальновиробничих законо­мір­но­стей; все­бічне ознайомлення з профе­сією, що відповідає індивіду­альним мож­ливостям учня; форму­вання здатності мобілізувати свої потенційні твор­чі можливості в різних видах діяльності.

Інформатика — це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі га суспільстві, методи та засоби пошуку, збирання, одержання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Метою навчання є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників основ інформаційної культури та інформатичної компетентності.

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.